Приклади створені на базі «1С:Підприємство», конфігурація «Управління виробничим підприємством» (далі, УВП), версія 1.3.63.1

Шляхи доступу до звітів і документів вказуються для інтерфейсу «Повний».

Налаштування способу розподілу статей витрат.

Продовжуємо серію статей про особливості виробничого обліку в конфігурації «Управління виробничим підприємством». У цій статті я розповім, яким чином налаштувати розподіл прямих і непрямих витрат на собівартість випущеної продукції.

Якщо в програмі ви використовуєте технологію «Розширена аналітика обліку витрат», то відсутність настройки розподілу прямих і непрямих витрат може привести до того, що рахунок 231 на кінець місяця у вас не закриється.

У бухгалтерському обліку.

Щоб перевірити, чи налаштований для статті витрат, яка не закрилася, спосіб розподілу статей витрат організації, необхідно:

– сформувати ОСВ (Доступ: меню «Звіти» – «Бухгалтерський і податковий облік» – «Оборотно-сальдова відомість по рахунку») за рахунком 23 з групуванням за податковим призначенням, підрозділом, номенклатурною групою, статтею витрат:

– підвести курсор миші до цієї статті, і подвійним кліком вибрати команду «Відкрити ….»:

– після активації команди відкриється вікно обраної статті. У рядку меню цього вікна необхідно клікнути мишкою на команді «Перейти». У списку оберіть команду «Способи розподілу статей витрат організацій». Після цього ви потрапляєте в необхідний регістр і перевіряєте наявність способу розподілу.

З прикладу на малюнку видно, що спосіб розподілу для даної статті витрат відсутній.

Аналогічно перевіряємо наявність настройки в управлінському обліку:

Формуємо звіт «Відомість по обліку витрат» по виду обліку «упр.облік». (Як налаштувати відомість, написано тут).

У сформованому звіті бачимо, що розділ «Прямі матеріальні виробничі витрати …» не закрився. Після подвійного кліку мишки в області назви відкривається вікно даного елемента системи. У рядку меню цього віконця необхідно клікнути мишкою на команді «Перейти», зі списку вибрати команду «Способи розподілу статей витрат». Після цього ви потрапляєте в необхідний регістр і бачите, що відповідний запис в ньому відсутній.

Що ж робити в цьому випадку? І тут є два варіанти:

Перший варіант: налаштувати способи розподілу статей витрат, які не закрилися (про це ми поговоримо нижче).

Другий варіант: розподілити витрати вручну (як це зробити, я розповім в окремій публікації).

Як же налаштувати спосіб розподілу?

Як правило, в процесі впровадження програм автоматизації методистом (головним бухгалтером, керівником проекту впровадження) визначається список статей витрат, які використовуються в обліку, і встановлюються в програмі способи їх віднесення на собівартість виробленої продукції. Але часто буває, що в процесі експлуатації облікової системи виникає необхідність додати нову статтю. А ось порядок включення цих витрат до вартості виробів для неї прописати забувають.

Рекомендується затвердити список статей витрат і методи їх включення в собівартість продукції або віднесення на фінансовий результат для кожного виробничого та невиробничого підрозділу в спеціальному нормативному документі підприємства (наприклад, інструкції або додатком до облікової політики). Це формалізує процес обліку витрат рядовими співробітниками бухгалтерії і полегшить перевірку коректності рознесення первинки головним бухгалтером.

Причому, якщо для бухгалтерського обліку облікова політика є обов’язковим документом, то в разі, якщо на вашому підприємстві ведеться управлінський облік і формується управлінський баланс, рекомендується затвердити і облікову політику для управлінського обліку. Наприклад, це може виглядати так:

Приклад. Витяг з облікової політики підприємства.

«Витрати сировини і технологічних матеріалів на виробництво виробів Виробничого цеху №1 списуються на витрати окремим (для кожного виду продукції) документом «Вимога-накладна» з обов’язковим зазначенням номенклатурної групи, яка відповідає продукції, на яку вони відносяться.

Під витратами сировини і технологічних матеріалів розуміють:

– Номенклатура «Напівфабрикат 1» (напівфабрикати, які є результатом виробництва у підрозділі «Ділянка підготовки сировини»), стаття витрат «Прямі виробничі витрати: напівфабрикати власні».

– Номенклатура «Номенклатура 1», «Номенклатура 2», (і інші номенклатурні позиції, які можна однозначно пов’язати з виробництвом того чи іншого виробу); стаття витрат «Прямі матеріальні виробничі витрати крім зворотних відходів».

Для цих статей витрат встановлюється спосіб розподілу «за обсягом виробництва».

До складу прямих виробничих витрат на виробництво продукції Виробничого цеху №1, які списуються на витрати без вказівки номенклатурної групи входять:

• Номенклатура «Газ природний», «Електроенергія активна», «Електроенергія реактивна», «Вода»; стаття витрат «Прямі матеріальні витрати на енергоносії (газ, вода, електроенергія)».

• Дизпаливо для автонавантажувачів, стаття витрат «Витрати палива прямі для навантажувачів».

• Інші матеріальні витрати, які можна прямо віднести до виробництва Виробничого цеху №1, але не можна однозначно пов’язати з конкретним видом продукції, стаття витрат «Прямі матеріальні витрати на виробничий процес».

Для цих статей витрат встановлюється спосіб розподілу «по оплаті праці основних виробничих робітників»

… »

Облікова політика для управлінського обліку буде виглядати аналогічно. При цьому методи розподілу статей витрат можуть відрізнятися від бухгалтерської політики, в залежності від вимог власника (директора).

У конфігурації «Управління виробничим підприємством» передбачено автоматичне рознесення прямих і непрямих витрат на собівартість виробленої продукції за допомогою документа «Розрахунок собівартості» (Доступ: меню «Документи» – «Управління виробництвом»). Для бухгалтерського та управлінського обліків створюються два окремих документа.

Для зберігання правил такого рознесення для прямих і непрямих витрат, що підлягають розподілу, в конфігурації використовуються регістри відомостей:

– «Способи розподілу статей витрат» – для управлінського обліку, для кожної комбінації «підрозділ – стаття витрат»;

– «Способи розподілу статей витрат організацій» – для бухгалтерського обліку, для кожної комбінації «підрозділ – рахунок обліку – стаття витрат».

Щоб додати новий метод – створюємо в регістрі запис за допомогою дії «Додати»:

У записі вказуємо дату, з якої починає діяти даний спосіб розподілу, організацію, підрозділ організації, рахунок обліку витрат, для яких він задається, характер розподілу і базу розподілу:

Наприклад, для описаного вище прикладу облікової політики регістр відомостей «Способи розподілу статей витрат організацій» буде виглядати наступним чином:

В цьому випадку вартість матеріалів, списаних на статтю «Прямі матеріальні витрати на виробничий процес», і енергоносіїв («Прямі матеріальні витрати на енергоносії …») буде включена в собівартість випущеної в звітному місяці продукції пропорційно зарплаті основних виробничих робітників.

Як використовувати різні бази для розподілу читайте в наступній статті циклу.

Регістр відомостей «Спосіб розподілу статей витрат» буде виглядати аналогічно:

Якщо встановити позначку «Не розподіляти», то суми за такими статтям не будуть автоматично включені у вартість виробів при розрахунку собівартості. Їх потрібно буде віднести вручну за допомогою документів «Розподіл матеріалів на випуск» (для статей з видом витрат «Матеріальні») і «Розподіл інших витрат»:

Як я вже згадувала, докладніше про використання цих документів я напишу в окремій статті.

За аналогією необхідно налаштувати бази розподілу для загальновиробничих статей витрат, які збираються на рахунок 91. Але тут необхідно пам’ятати, що загальновиробничі витрати в управлінському обліку, в залежності від настройки розподілу витрат в обліковій політиці, з управлінського обліку можуть списуватися повністю на фінансовий результат або розподілятися по вказаному в регістрі способу.

(Доступ: меню «Сервис» – «Налаштування обліку» – «Облікова політика»)

При необхідності і відповідній настройці управлінську облікову політику адміністративні витрати також можна включити в собівартість випуску.

Якщо встановлений прапор в «Облікової політиці (бухгалтерський і податковий облік)» загальновиробничі витрати в бухобліку можуть бути списані на фінансовий результат.

Після установки всіх необхідних способів розподілу потрібно провести документ «Розрахунок собівартості» (Доступ: меню «Документи» – «Управління виробництвом») і заново сформувати оборотно-сальдову відомість за рахунком 23 і відомість з обліку витрат.

Якщо і після цього рахунок 231 не закрився, потрібно шукати іншу причину (Огляд причин читайте тут.)

Якщо сподобалася стаття, поставте лайк у верхній частині сторінки.

Для отримання консультації по роботі з програмами автоматизації бізнесу, задайте нам питання в чаті або зателефонуйте за контактними телефонами.

Олена Албіхіна,

Сертифікований консультант-методист HOTKEY,

Експерт з автоматизації бізнес-процесів.